CATECHESIS

SUNDAY, NOVEMBER 10, 2024

This liturgy of life is an icon of the Divine Liturgy. In it the Christian, who is served by the Lord, begins to serve God and neighbour. Jesus Christ gave an example of this service when at the Last Supper he washed the feet of his disciples and then said, “For I have set you an example, that you also should do as I have done to you” (Jn 13:15). Christ’s service becomes the source and foundation of Christian life. Having received mercy, forgiveness, and healing from Christ, we recreate them in the actions we perform every day.

Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 724

Ця літургія життя є іконою Божественної Літургії. У ній християнин, якому служить Господь, починає сам служити Богові та ближньому. Приклад такого служіння дав Ісус Христос, коли на Тайній Вечері вмив ноги Своїм учням, а відтак промовив до них: «Приклад дав Я вам, щоб і ви так робили, як оце Я вам учинив» (Йо. 13, 15). Христове служіння стає джерелом та основою християнського життя. Отримуючи від Христа милосердя, прощення, зцілення, ми відтворюємо їх у своїй щоденній діяльності.

Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 724

The Holy Spirit teaches us the prayer of intercession, which is especially pleasing to God because it is the most selfless. In these days, may our prayer embrace all those who have died, especially victims of wars, injustice, and calamities.

In the Church, no grief is borne in solitude. No tears are shed in oblivion, because everyone breathes and participates in a single shared grace.

Pope Francis @Pontifex/X

Sunday, October 27, 2024

A particularity of a presbyter’s ordination is that before the ordination the candidate professes the Symbol of Faith and makes a vow of obedience to his bishop. The presbyteral ministry consists of the following: “to stand worthily and blamelessly before the holy altar, proclaim the Holy Gospel, offer gifts and spiritual sacrifices, and renew the people in the font of rebirth, and perform other ecclesial ministries.”

Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 496

Особливість рукоположення пресвітера полягає в тому, що перед рукоположенням висвячуваний промовляє Символ віри й складає присягу послуху своєму єпископові. Служіння пресвітера – в тому, щоб «достойно і непорочно предстояти перед святим жертовником, проповідувати Святе Євангеліє, дари й жертви духовні приносити, людей оновляти в купелі відродження» та виконувати інші церковні служіння.

Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 496

Let us pray together for peace! Today I received the statistics of the dead in Ukraine. The situation is terrible! War does not forgive; war is a defeat from the beginning. Let us pray to the Lord to grant peace to us all, and let us not forget all nations at war.

Pope Francis @Pontifex/X

SUNDAY, OCTOBER 13, 2024

The Holy Spirit is a sure guide and that our first task is to learn how to discern his voice, since he speaks through everyone and in all things.

So many people spend their lives accumulating possessions, concerned only about their own wellbeing and not the good they can do. Yet, our life is empty when it is centred on our own needs and we blind ourselves to the needs of others!

Pope Francis @Pontifex/X

Sunday, August 18, 2024

One of the first Fathers who elaborated a theological foundation for icon veneration was Saint John of Damascus. He teaches: “I venerate the icon of Christ the incarnate God … because the honour that we render unto the image belongs to the Prototype.” In the icon, we venerate not the image but the imaged person, whom we prayerfully contemplate. This is because the icon raises our mind from the image to the Prototype. The Seventh Ecumenical Council of 787 condemned Iconoclasm and confirmed the veneration of icons of the Lord Jesus Christ, the most holy Mother of God, and the angels and saints. Along with this, the Council distinguished between adoration, which is due exclusively to God (in Greek, latreia), and veneration (in Greek, proskynesis), which we render unto icons, the Gospel Book, the cross, and the relics of saints. We venerate icons by kissing and censing them, and lighting candles and lamps before them. The icon is also the Church’s teaching expressed in images. Therefore it should be written not arbitrarily but only according to iconographic canons which ensure that the faces of Christ, the Mother of God, and of the saints are recognizable in all instances.

Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 591

Одним із перших, хто надав іконопочитанню богословського обґрунтування, був святий Йоан Дамаскин, який навчає: «Поклоняюся іконі Христа як воплоченого Бога […]. Бо честь, яку віддаємо образові, належить Первообразові». В іконі ми почитаємо не саме зображення, а зображену особу, яку молитовно споглядаємо, бо ікона підносить наш ум від образу до Первообразу. Сьомий Вселенський Собор 787 р. засудив іконоборство і потвердив почитання ікон Господа Ісуса Христа, Пресвятої Богородиці, ангелів і святих. При цьому Отці Собору відрізнили поклоніння-служіння, яке належить виключно Богові (грецькою «латріа»), від поклоніння-почитання (грецькою «проскінізіс»), яке віддаємо іконам, а також Євангелію, хресту та мощам святих. Ми вшановуємо ікони цілуванням, кадінням та запаленням свічок і лампад. Ікона – це також образно виражене вчення Церкви, тому її слід писати не довільно, а тільки згідно з іконописним каноном. Завдяки цьому канонові лики Христа, Богородиці та святих є пізнаваними завжди і всюди.

Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 591

_____

I think in particular of martyred Ukraine, of the Middle East, Palestine, Israel, Sudan, and Myanmar. May our Heavenly Mother obtain comfort and a serene and harmonious future for all!

I would like again to entrust the anxieties and pains of the peoples who suffer in so many parts of the world due to social tensions and wars to Mary, Queen of Peace, whom we contemplate today in the glory of Paradise.

Dear young people, please reflect on the wonder of God’s love for us just the way we are, not the way society or we say we should be, but as we are with all our faults and our limitations. Trust in God because He is our Father who loves us.

Pope Francis @Pontifex/X

SUNDAY, JULY 14, 2024

In the time of Israel’s kings, the tabernacle of the Covenant was replaced by the temple that King Solomon built on Mount Sion in Jerusalem. It had three sections: the court, the Holy Place, and the Holy of Holies. In the Holy of Holies were placed the principal sacred memorials of the Chosen People from the time of the Exodus from Egypt and the Sinai Covenant: (i) the Ark of the Covenant with the tablets; (ii) a golden urn holding the manna; and, (iii) the staff of Aaron that budded (see Heb 9:4). The temple, in which sacrifices were brought according to the Law of Moses, was a visible sign of God’s presence among his people.

Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 580

У добу ізраїльських царів скинію Завіту було замінено будівлею храму. Храм, що його спорудив цар Соломон у Єрусалимі на горі Сіон, мав три частини: притвор, «святе» і «святеє святих». У «святому святих» містилася головна святиня вибраного народу з часів виходу з Єгипту і Синайського союзу – ковчег Завіту зі скрижалями, посудиною з манною та розквітлим жезлом Арона (пор. Євр. 9, 4). Храм, у якому за законом Мойсея приносили жертви Богові, був видимим знаком перебування Бога зі Своїм народом.

Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 580

Let us renew our commitment to pray and work for peace, especially in martyred Ukraine, Palestine and Israel, Sudan, Myanmar, and every place where people suffer from war.

Without the Holy Spirit, the Church is lifeless, faith is only doctrine, morality merely a duty, and pastoral work just toil. Yet, with the Spirit, faith is life, God’s love inflames our hearts, and hope is born once again.

Pope Francis @Pontifex

SUNDAY, JUNE 30, 2024

When people suffer from drought, intemperate weather, or other natural calamities, the Church appeals to God for help in these trials. In that which concerns the procuring of “daily bread,” the Church blesses the circumstances and means of people’s labour: fields, buildings, and farms. Desiring that people might possess material means according to their needs, the Church blesses bread, wheat, wine, and oil during the Lytia service of Vespers. In the past, these gifts were distributed to the needy on the eve of Church feasts, so that they too might be able to participate in the celebration.

Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 507

Коли люди потерпають від посухи чи негоди та інших стихійних лих, Церква просить Божої допомоги у цих випробуваннях. У здобутті «хліба насущного» Церква благословить середовища і засоби праці людей: поля, будівлі, господарства. Бажаючи людям життя в достатку, Церква під час Литії у храмах благословить хліби, пшеницю, вино та оливу. У минулому цю пшеницю роздавали нужденним напередодні свят, щоб і вони мали можливість брати участь у святкуваннях.

Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 507

Let us not cease to pray for peace in Ukraine, the Holy Land, Sudan, Myanmar, and wherever people suffer because of war.

The Christian's joy rests on the certainty of facing every situation in light of God’s loving gaze, with the courage and strength that come from Him. The saints experienced this joy and bore witness to it, even in the midst of many tribulations.

Never forget to take care of yourselves, not so much of the outside, but of the most precious part of you: your soul and heart. Listen to your soul in silence and speak to God, following the rhythm of your heart.

Pope Francis @Pontifex

Sunday, June 16, 2023

In Christianity, holiness is connected with witnessing to the faith, often expressed through martyrdom. The word martyr (from the Greek, martys, meaning witness) emphasizes not so much the fact of suffering as testifying to Christ. “The choirs of saints have shown youthfulness and fortitude in suffering. They have accepted painful wounds for the sake of incorruptible crowns of glory and beauty.”

The Church also recognizes as saints the faithful who have chosen the way of ascetical struggle. They are called venerable ones (in Slavonic prepodobni, meaning most like) for in their ascetical way of life they have obtained the gift of God’s likeness, having made the journey from the “image” to the “likeness” of God: “All you venerable ones, who lived in holiness, you vanquished the demons; and extinguishing torments of conscience, you valiantly endured the burning of the passions.”

Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 317 & 318

У християнстві святість пов’язується зі свідченням віри, часто вираженим через мучеництво. Слово мученик (по-грецьки мартіс, що бук вально означає свідок) наголошує не так на самому факті страждань, як на свідченні віри в Христа. «Лики мучеників показали юнацьке і міцне терпіння. Вони прийняли болісні рани заради нетлінної слави і краси».

Церква визнає святими й тих вірних, котрі обрали шлях аскетичного подвигу. Їх називають «преподобними», бо у своєму подвижницькому житті вони осягнули дар богоподібності, пройшли шлях від «образу» до «подоби» Божої: «Преподобно поживши, преподобні отці перемогли бісів і, згасивши муки пристрастей, гідно спокусливі розпалення перетерпіли»

Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 317 & 318

______________

When the Word of God, infused with the Holy Spirit, is received with an open heart, it never leaves things as they were before.

Let us pray together for victims of all wars, both present and past. May God help those who still suffer because of them. The first victims of these tragedies are always the poor, the weak, the elderly, and women and children.

Pope Francis @Pontifex

SUNDAY, JUNE 9, 2024

The newborn in Christ is given a white garment, the baptismal robe (kryzhmo). It is the garment of righteousness and symbolizes the “put ting on” of the Risen Christ: “As many of you as were baptized into Christ have clothed yourselves with Christ” (Gal 3:27). To put on Christ means that the newly baptized became new persons: clothed in the raiment of light, they proclaim before others that Christ lives and acts in them. Handing the newly baptized a candle, the priest says: “Take this burning candle and throughout your life strive to be illumined with the brightness of faith and good works, so that when the Lord comes you may go out in radiance to meet him with all the saints.” As Christ is “the light that shines in the darkness” (see Jn 1:5), so also the one who was illumined by Christ in Baptism is called to be a “light of the world” (Mt 5:14).

Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 422

Новонародженого у Христі зодягають у білу одежу (звану «крижмо») – ризу правди, яка символізує «зодягнення» у воскреслого Христа: «Ви, що у Христа хрестилися, у Христа одягнулися» (Гл. 2, 37). Зодягнутись у Христа для охрещеного означає, що він став новою людиною: одягнутий в світлу одежу, він сповідує перед іншими людьми, що в ньому перебуває та діє Христос. Подаючи хрещеникові запале ну свічку, священик мовить: «Прийми оцю горіючу свічку і старай ся в усьому житті твоєму просвічуватися світлом віри і добрих діл, щоб, коли прийде Господь, ти міг світло вийти назустріч Йому з усіма святими». Як Христос є «Світлом, що світить у темряві» (пор. Йо. 1, 5), так і просвічений Христом у таїнстві Хрещення покликаний бути «світлом світу» (пор. Мт. 5, 14).

Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 422

___________________

SUNDAY, JUNE 2, 2024

After his Ascension, Christ continues to remain among his disciples— Christians throughout the ages—and to act for their and the whole world’s salvation. We proclaim this in the kontakion of the feast: “You ascended in glory, O Christ our God, in no way distant, but remaining inseparable.” These words echo the Lord’s assurance: “And remember, I am with you always, to the end of the age” (Mt 28:20). In his Church, Christ continues to teach, feed, heal, forgive, and revive. Thus, the Church herself can be called the mystery of his presence, the place where God and people meet. The fifth-century Pope of Rome Saint Leo the Great explained: “that which till then [Christ’s Ascension] was visible of our Redeemer was changed into a sacramental presence.” Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 404

Після свого вознесіння Христос і далі перебуває серед своїх учнів – християн усіх часів – і діє для їхнього спасіння та спасіння світу. Про це співаємо у кондаку свята: «Вознісся ти у славі, Христе Боже наш, ніяк не відлучаючись, але невідступно перебуваючи» з нами. Ці слова є переспівом Господніх слів: «отож Я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт. 28, 20). Христос продовжує навчати, зціляти, прощати, животворити в церкві, і тому церква – це таїнство Його присутності, місце зустрічі Бога і людини. Святий Лев Великий, Папа римський (V ст.), наголошує: «Усе, що Христос діяв упродовж свого земного життя, не перервалося, а перейшло до таїнств церковних».

Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 404

The Eucharist is God’s response to the deepest desire of the human heart: the hunger for authentic life. In the Eucharist, Christ Himself is truly in our midst, to nourish, console and sustain us on our journey.

The Spirit of God who hovered over the waters at the beginning of time continues to be present, bringing light and order to our lives.

Everything falls into ruin without faith, and faith is extinguished without prayer. Therefore, as the home and school of communion, the Church is the home and school of prayer

Pope Francis @Pontifex

SUNDAY, MAY 19, 2024

The Incarnation of the Son of God and the Descent of the Holy Spirit comprise one salvific event. In the Old Testament, the Descent of the Holy Spirit is prefigured in several ways: the cloud that covered the tabernacle (see Ex 40:34-38); the fire that came down upon the sacrifice offered by the prophet Elijah (see 1 Kgs 18:30-40); and the “moist wind” (Dn 3:50) that prefigured the “breath” of the life-giving Spirit. In the description of Pentecost in the New Testament, the signs indicating the descent of the Holy Spirit upon the apostles were “fiery tongues” and “the sound like the rush of a violent wind” (Acts 2:2).

Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 257

Воплочення Божого Сина і Зіслання Святого духа становлять єдину подію спасіння. Зіслання Святого духа мало в Старому Завіті різні прообрази: хмару, яка вкрила скинію (див. Вих. 40, 34-38); вогонь, що зійшов на жертву пророка Іллі (див. 1 цар. 18, 30-40); «вітерець росистий» (дан. 3, 50) як прообраз «подиху» Животворящого духа. В описі новозавітної П’ятдесятниці знаками зішестя Святого духа на апостолів є «вогненні язики» і «шум, неначе подув буйного вітру» (ді. 2, 2).

Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # XXXXX

___________

Amid today’s uncertainties and utter lack of hope, we must promote a culture of the family and life. May our efforts help the younger generations to appreciate marriage, family life, and the beauty of creating and safeguarding life.

May we continue to pray for peace in Ukraine, Palestine, Israel, and Myanmar… Let us pray for peace.

The charity of Christ compels us to care for our smallest and most marginalized brothers and sisters. It is a tangible and courageous love that embraces even what seems unlovable. Christ's love forgives, forgets, blesses, and gives without measure.

Pope Francis @Pontifex

SUNDAY, MAY 12, 2024

The spiritual father/mother performs his or her service with the blessing of the Church. This blessing is given to people called by God to lead others to holiness. They have personal experience in the spiritual life. A Christian freely chooses a spiritual director as a guide on the com mon road of salvation, travelling together in a spirit of friendship and trust. The experience of the spiritual father/mother allows him or her to recognize the gifts of God’s grace and to propose concrete ways for the person to grow spiritually. In parish life, spiritual direction is exercised primarily, though not exclusively, in holy Confession.

Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 830

Духовний отець здійснює своє служіння з благословення церкви. таке благословення отримують особи, які покликані Богом вести інших людей до святості й мають особистий досвід духовного жит тя. Християнин вільно вибирає духівника як провідника на спільній дорозі спасіння, яку обоє долають в атмосфері приязні й довіри. ду ховний досвід дозволяє духовному отцю розпізнавати дари благодаті Божої та вказувати на конкретні шляхи духовного розвитку особи. У парафіяльному житті духовне наставництво здійснюється здебільшого, хоч і не виключно, у святій Сповіді.

Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 830

______________

The Ascension of the Lord tells us that Jesus is alive among us in a new way. He is now present in every place and time, and is close to each of us. We are never alone: we have an Advocate who guides us, waits for us, and defends us.

Prayer, the opening of our hearts to the Most High, is essential for purifying ourselves of selfishness, falseness, and injustice. Those who pray receive peace in their hearts and must inevitably become its witness and messenger.

Pope Francis @Pontifex

SUNDAY, MARCH 31, 2024

EASTER SUNDAY

Dear parishioners,

May the risen Lord Jesus Christ, bless you with joy and peace! May he grant you good health and strengthen you in your faith!

I wish to all of you a very blessed and happy Easter!

**********

Дорогі парафіяни,

Нехай воскреслий Ісус Христос обдарує вас своїми ласками, дарує миру тарадості у цей час Великодніх свят!

MAY THE RISEN LORD

BLESS OUR BROTHERS AND SISTERS IN UKRAINE!

SUNDAY, MARCH 17, 2024

Jesus himself foretold his future Passion: “Everything that is written about the Son of Man by the prophets will be accomplished. For he will be handed over to the Gentiles; and he will be mocked and insulted and spat upon. After they have flogged him, they will kill him, and on the third day he will rise again” (Lk 18:31-33). Christ voluntarily accepts suffering and death, in order to conquer death. “It was not death which accepted life, but Life which accepted death.”

Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 226

Сам Ісус заповідав Свої майбутні страждання: «Все написане пророками про Сина Чоловічого здійсниться. Він буде виданий поганам, і насміхатимуться з Нього, і зневажатимуть Його, і плюватимуть на Нього, і, бичувавши, уб’ють Його, та третього дня Він воскресне». Христос добровільно приймає на Себе страждання і смерть, щоб подолати смерть. «Не смерть прийняла життя, а Життя прийняло смерть»

Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 226

______________

In this time of Lent, let us strive not to put ourselves at the centre; rather, let us try to step aside to make room for others, to promote them, and to rejoice in their qualities and successes.

Let us pray together that those who risk their lives for the Gospel in various parts of the world might imbue the Church with their courage and missionary drive.

Let us pray together for the tormented Ukrainian people and for Palestine, for Israel, and for the many peoples torn apart by war. Let us think of the huge amount of suffering; let us think of the wounded, innocent children.

Pope Francis @Pontifex

SUNDAY, FEBRUARY 25, 2024

The Liturgy of the Presanctified Gifts accentuates two elements: the preparation of catechumens for Baptism, and the repentance of the faithful. During this Liturgy, the community prays for and instructs the catechumens. In the second half of Great Lent it adds petitions for “those about to be illumined.” These are the catechumens who will be baptized at that year’s celebration of Pascha. The first part of the Liturgy, Vespers with Old Testament readings, has a distinctly didactic character. The readings from the books of Genesis and Exodus present to the catechumens, as well as to the baptized, God’s providence and care for his Chosen People. The book of Proverbs, in turn, offers the teachings of Divine Wisdom for daily living. Through these readings of the Old Testament and the prayers of the Liturgy, the catechumens prepare for enlightenment in Baptism. A symbol of this preparation and reception of the light of God’s Word is the blessing with a candle and incense, accompanied by the words “The light of Christ enlightens all.” This is a sign of Christ who triumphs over darkness, a symbol of the coming light of Pascha, and the baptism of the catechumens into the Death and Resurrection of Christ.

Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 401

Літургії Передшеосвячених Дарів наголошується на двох моментах: приготуванні оглашенних до хрещення і покаянні вірних. Під час цієї Літургії спільнота молиться за оглашенних, а з другої половини Великого посту і за «тих, що до просвічення», які на Пасху будуть охрещені. Перша частина Літургії – Вечірня зі старозавітними читаннями – носить особливий повчальний характер. Читання книг Буття та Виходу представляють оглашенним та й охрещеним Промисел і опіку Бога над вибраним народом, а книга Приповідок подає повчання Божої Мудрості для щоденного життя. Через читання Старого Завіту та моління Літургії Передшеосвячених Дарів оглашенні готуються до просвічення у Хрещенні. Символом їхнього готування та просвічування Божим Словом є благословення свічкою і кадилом зі словами «Світло Христове просвічує всіх». Це знак Христа, який перемагає темряву, символ прийдешньої світлої Пасхи й хрещення оглашенних у смерть і воскресіння Христа.

Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 401

_______________

Loneliness is the bitter lot in life of many elderly persons, who are victims of the throwaway culture. We must not forget them! So, I have chosen the theme for the World Day for Grandparents and the Elderly: “Do not cast me off in my old age” (Psalm 71:9)

Prayer, almsgiving, and fasting are not three unrelated exercises, but a single movement of openness and self-emptying. We cast out the idols that weigh us down and the attachments that imprison us. Then will our atrophied and isolated heart revive.

SUNDAY, FEBRUARY 18, 2024

A blessing is an action of God for the good of human persons and their salvation. God blesses Adam and Eve so that they might grow and multiply (see Gn 1:28); and after the Flood he blesses Noah (see Gn 9:1). God blesses Abraham to become a blessing for all the nations of the earth (see Gn 12:2-3). This divine blessing is realized in Jesus Christ (see Gal 3:14-16). Through the liturgical act of blessing, the Church communicates the blessing of Christ to the whole world. When the priest blesses with his hand, he configures his fingers to form the letters ic xc, which is the Greek abbreviation for “Jesus Christ.” This means that through the priest it is the Lord who blesses, “because it is not the human being that blesses, but God who blesses by his hand and words.”

Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 505

Благословення є дією Самого Бога на добро та спасіння людини. Бог благословить Адама і Єву, щоб вони росли й множилися (пор. Бут. 1, 28); після потопу благословить Ноя (пор. Бут. 9, 1). Бог благословляє Авраама, щоб він став благословенням для всіх племен землі (пор. Бут. 12, 2-3). Це Боже благословення здійснюється в Ісусі Христі (пор. Гл. 3, 14-16). Церква через літургійний жест благословення уділяє це Христове благословення всьому світові. Коли священик благословляє рукою, то складає пальці так, що вони зображають букви ІС і ХС, тобто – Ісус Христос. Це означає, що через священика благословляє Сам Господь, «бо не людина благословить, а Бог благословить її рукою і словами».

Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 505

______________

Prayer is not an escape from our duties. It helps us accomplish the good we are required to do, here and now.

The saints shine with reflected light. Their simple, daily actions show the loving presence of God, who makes the impossible possible.

Pope Francis @Pontifex

SUNDAY, FEBRUARY 18, 2024

While in the singing of the antiphons we experience anticipation of the kingdom and our drawing near to it, the Little Entrance shows that by following Christ we already enter the kingdom; we enter heaven, the fullness of God’s life. Thus, we pray: “Grant that as we make our entrance, the holy angels may enter too, serving with us and joining in the praise of Your goodness.” By the words “Wisdom! Stand aright!” the deacon calls us to direct our attention to the Word of God. The faithful respond by venerating his Wisdom, which is manifested in the Gospel Book. They prepare their hearts to receive the Word during its proclamation. Thus, bowing their heads, the faithful sing: “Come, let us worship and fall down before Christ.”

Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 361

Якщо співом антифонів ми переживаємо очікування царства й «набли-ження» до нього, то Малий вхід показує, що, йдучи за Христом, ми вже входимо в царство, в небо, в повноту Божого життя і молимося: «Вчини із входом нашим, щоб був входом святих ангелів, які співслужать з нами і разом з нами славословлять твою доброту». Словами «Премудрість, прості!» диякон закликає нас скерувати увагу до Слова Божого, а вірні відповідають поклонінням Його Мудрості, явленій у книзі Євангелія. Вони готують свої серця до прийняття Слова. Саме тому вірні, творячи малий поклін, співають: «Прийдіте, поклонімося і припадім до Христа».

Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 361

______________

Prayer gives us the strength to strive ahead, overcome our fears, and glimpse the salvation that God prepares for us, even amid the darkness. Prayer also draws God’s salvation near.

May the Lord help us to journey together on the path of fraternity, and thus to become credible witnesses of God.

Jesus reveals to us that God is not a detached master who speaks to us from on high. He is a loving Father who draws near to us, comes into our homes, wants to save and liberate us, and heals us from every ill of body and spirit.

Pope Francis @Pontifex

SUNDAY, FEBRUARY 11, 2024

Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 361

Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 361

______________

Prayer gives us the strength to strive ahead, overcome our fears, and glimpse the salvation that God prepares for us, even amid the darkness. Prayer also draws God’s salvation near.

May the Lord help us to journey together on the path of fraternity, and thus to become credible witnesses of God.

Pope Francis @Pontifex

_______

SUNDAY, DECEMBER 31, 2023

In prayer of the heart, a person gradually makes a transition from prayer as a separate action to prayer as an inner state of permanently abiding with God. A person no longer needs many words to pray. An example of such prayer of the heart is the Jesus Prayer: Lord Jesus Christ, Son of God, have mercy on me, a sinner (us, sinners).

The fruit of prayer of the heart is healing—the restoration of a per son’s wholeness of being. Prayer does not separate a person from life; on the contrary, it encompasses one’s entire life, bringing into it peace and equilibrium.

Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 806 & 807

У молитві серця людина поступово переходить від молитви як окремої дії до молитви як внутрішнього стану постійного перебування з Богом. Людина вже не потребує багато слів для молитви. Прикладом такої молитви серця є «Ісусова молитва»: Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене грішного (нас грішних).

Плодами молитви серця є зцілення людини – повернення їй цілісності. Молитва не відокремлює людину від життя, а навпаки, охоплює все її життя, вносячи в нього спокій і рівновагу.

Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 806 & 807

We need to keep watch over our heart. Much of the favorable outcome of every spiritual battle is determined at its outset — by consistently watching over our heart.

I am close to Christian communities that suffer discrimination. I urge them to persevere in charity towards all, striving peacefully for justice and religious freedom.

Pope Francis @Pontifex

Sunday, December 24, 2023

At the birth of Jesus, “the spring of grace ... overcomes the winter of unbelief.” The Nativity is a harbinger of Pascha. The manger is under stood to be a sign of the Lord’s tomb, and the placing of the Child in the manger is a prefiguration of the placing of Christ in the tomb. The myrrh, brought by the magi, is already an anointing for the future burial.

Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 192

У народженні Ісуса «весна благодаті… перемагає зиму безбожності». Різдво є провісником Пасхи. Ясла розуміємо як знак гробу Господнього, а покладання дитяти до ясел – як прообраз покладання Христа до гробу. Миро, принесене мудрецями, вже є помазанням на майбутній похорон.

Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 192

_______

SUNDAY, DECEMBER 17, 2023

Frequent Confession makes a person spiritually sound, capable of resisting temptation; and it increases their vigour in the spiritual strug gle. Appropriate occasions for Confession are the [four] fasts of the liturgical year, during which, according to Church custom, the whole family approaches the Holy Mystery of Confession

Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 461

Часта Сповідь чинить людину духовно здоровою, здатною протисто яти спокусам і збільшує її сили в духовній боротьбі. доброю нагодою для Сповіді є церковні пости, під час яких, за церковним звичаєм, уся сім’я приступає до святого таїнства Покаяння.

Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 842

Jesus entered into our human history in order to tell us that the Most High cares for us, and to remind us that being on God’s side involves caring for someone, especially for those who are in greatest need.

Jesus says to every believer and to his Church: be open because the Gospel message needs you to witness to it and proclaim it! Church, be open to the breath of the Holy Spirit who pushes you to be missionary, to evangelize!

Pope Francis @Pontifex

SUNDAY, DECEMBER 10, 2023

The virtue of hope is an assurance and confirmation of all that is founded on faith and performed in love. Hope is like a link that unites the beginning (faith) and the culmination (love) of the virtuous life. Hope is the motivating force of a person’s total fulfilment in God. Hope is the virtue of the “sojourner,” the one who, being a partaker of divine life, grows in it, that is, becomes divinized.

Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 842

Чеснота надії є запевненням і підтвердженням усього того, що ґрунтується на вірі та виконується в любові. Надія є наче ланкою, що поєднує між собою початок (віру) і звершення (любов) чеснотливого життя. надія є рушійною силою повного звершення особи в Богові. Надія є чеснотою «подорожуючого» – того, хто, будучи причасником божественного життя, зростає в ньому, тобто обожествлюється.

Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 842

To communicate God, the joyful credibility of the testimony, the universality of the proclamation and the timeliness of the message are not enough. Without the Holy Spirit, all zeal is vain and falsely apostolic: it would only be our own and would not bear fruit

God chose poverty when He took on our human condition. We too are called to return to what is essential in our lives, to discard all that is superfluous and can become an obstacle on the path to holiness.

Pope Francis @Pontifex

______

Sunday, November 12, 2023

In the petition “lead us not into temptation,” we express our faith that God will not allow us to be tempted beyond our endurance, and that with every temptation he will give us the strength to resist (see 1 Cor 10:13). We do not ask God to remove all temptations because trials are a testing for the soul and an occasion for good works. Struggles with temptations strengthen the soul in goodness and so the apostle James teaches: “My brothers and sisters, whenever you face trials of any kind, consider it nothing but joy” (Jas 1:2). We pray that “temptations may not overcome us, that we not succumb to them, and that we not fail in the struggle; we ask God not to allow our fall in temptations.”

Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 681

Проханням «не введи нас у спокусу» ми висловлюємо віру в те, що Бог не допустить, щоб нас спокушувано над нашу спроможність, але разом із спокусою дасть нам змогу її знести (пор. 1 кр. 10, 13). Ми не просимо, щоб Бог віддаляв від нас усі спокуси, бо спокуса є ви пробуванням для душі і нагодою до добрих діл. Боротьба із спокуса ми утверджує душу в добрі, тому й апостол Яків навчає: «Уважайте за найвищу радість, коли підлягаєте різноманітним спокусам» (Як. 1, 2). Ми натомість просимо, «щоб нас спокуса не перемогла, щоб ми спокусі не улягли і не впали в бою; просимо Бога, щоб не допустив нашого упадку у спокусі»

Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 681

______________

Let’s pray together for the people suffering due to war. Yes, they’re suffering a lot. Children, the sick & elderly are suffering; many young people are dying. Let’s not forget Ukraine. Let’s think of the people of Palestine & Israel, that the Lord might bring them a just

In every personal or social situation or circumstance of our life, the Lord is present. He calls to us to live in our own time, to share our lives with others, to mix in with the joys and sorrows of the world.

Let the hostages be freed immediately. Let’s think of the children, of all the children affected by this war, as well as in Ukraine and by other conflicts: this is how their future is being killed. Let us pray that there might be the strength to say, “enough”.

Pope Francis @Pontifex

Sunday, October 22, 2023

Preparation for Confession requires a prayerful examination of one’s conscience. This consists of aligning our life with the divine commandments, the Church’s precepts, and the Gospel Beatitudes. Metropolitan Andrey Sheptytsky teaches: “A good Confession requires, perhaps, a lengthier preparation. Before holy Confession we should beseech God in prayer for the gift of repentance, the gift of heartfelt tears. Maybe there is even a need to fast, since you know what Jesus Christ said: ‘This kind can come out only through prayer and fasting’ [see Mk 9:29]. There are sins that cannot be expelled from the soul without fasting, without prayer.” An important condition of Confession is sincere repentance, the desire to change one’s life. This means having contrition, or sorrow for sins, and a resolution to make amends. Sincere repentance is first of all realizing that one is a sinner in need of God’s forgiveness, and seeing that one’s sins have caused a turning away from God and rejection of his love. An important requisite of Confession is also reconciliation with one’s neighbour: “When you are offering your gift at the altar, if you remember that your brother or sister has something against you, leave your gift there before the altar and go; first be reconciled to your brother or sister, and then come and offer your gift” (Mt 5:23-24).

Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 457

До святої Сповіді треба приготуватися молитовним іспитом совісті, який полягає в узгодженні власного життя з Божими і Церковними заповідями та Євангельськими блаженствами. Слуга Божий митрополит Андрей навчає: «До доброї святої Сповіді треба, може, й довше приготовлятись. Перед святою Сповіддю треба ревною й покірною молитвою випросити собі дар покаяння, дар сердечних сліз, а, може, й треба постити, бо знаєте, що Ісус Христос сказав: “Той рід не виходить інакше, тільки постом і молитвою”. Є гріхи, що їх не можна з душі вигнати без посту, без молитви». Важливими умовами Сповіді є щире розкаяння, бажання змінити своє життя (скруха за гріхи і рішення виправитися). Щире розкаяння – це насамперед усвідомлення себе грішником, що потребує Божого прощення, а кожного свого гріха як відвернення від Бога та відкинення Його любові. Важливою умовою сповіді є також примирення з ближніми: «Коли, отже, приносиш на жертовник дар твій і там згадаєш, що твій брат має щось на тебе, зостав там перед жертовником твій дар; піди помирись перше з твоїм братом і тоді прийдеш і принесеш дар твій» (Мт. 5, 23-24).

Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 457

SUNDAY, OCTOBER 15, 2023

The Rite of Confession:

Confession is made before a priest, who is a witness of the sinner’s repentance and a mediator of God’s forgiveness:

“Know, O child, that Christ himself, our Savior, who knows all the hidden secrets of people’s hearts, is invisibly present, accepting your confession. Therefore do not conceal from me, whether from shame or from fear, anything of your sins … Beware that, having come for healing, you do not leave unhealed.” (Trebnyk, The rite of Confession, Lviv 1761).

At the same time, the priest helps penitents to know the state of their soul, confirms their faith in God’s forgiveness, offers spiritual counsel, designates an appropriate spiritual remedy (in Greek, epitimia, i.e., penance), and gives the absolution. As regards the contents of a penitent’s confession, the priest is obliged to maintain the strictest secrecy, even after the penitent’s death.

Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 456

Сповідь відбувається перед священиком, який є свідком каяття грішника і посередником Божого прощення:

«Знай, чадо, що сам Христос, наш Спаситель, Який знає всі сокровенні тайни людських сердець, є невидимо присутній, приймаючи твою сповідь. Тому не скривай від мене, чи зі стиду чи з боязні, нічого з твоїх прогрішень. […]. Пильнуй, аби, прийшовши до цілителя, ти не пішов незціленим» (Требник, Чин Сповіді (Львів 1761)

Священик водночас допомагає каяникові пізнати його духовний стан, утверджує його віру в Боже прощення, дає духовні поради, визначає відповідний духовний лік (покуту) і розрішає. Щодо почутого у Сповіді священик зобов’язаний дотримуватися повної таємниці навіть після смерті каяника. Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 456

In this month of October dedicated to praying the Rosary, let us not tire of asking through Mary’s intercession for the gift peace in the many countries throughout the world marked by war and conflicts. And let us continue to remember the dear country of Ukraine.

Pope Francis @Pontifex

SUNDAY, October 8, 2023

The Church’s Divine Services constitute God’s service to people and the people’s service to God. The Father, Son, and Holy Spirit—the God we cannot see—manifests his presence through liturgical actions. The Son of God, Jesus Christ, became human for the salvation of humans, to lift them to the “things not seen” (Heb 11:1). In the liturgical services people discover and recognize God’s grace, love, peace, and salvation. And they mystically enter the kingdom of God. In the celebration of the liturgical services, people reach the unreachable God, that is, they are divinized (see 2 Pt 1:4)

Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 533

Богослужіння Церкви – це служіння Бога людям і служіння людей Богові. Отець, і Син, і Святий Дух – невидимий Бог – виявляє Свою присутність через богослужбові дії. Божий Син Ісус Христос для спасіння людей стає людиною, щоб піднести людей до «речей неви[1]димих» (пор. Євр. 11, 1). У богослужінні люди відкривають і пізнають Божу благодать, любов, мир, спасіння, таїнственно входять у Царство Боже. Звершуючи богослужіння, люди досягають недосяжного Бога, тобто обожествлюються (пор. 2 Пт. 1, 4).

Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 533

Lord’s gaze that blesses invites us to be a Church that, with a glad heart, contemplates God's work and discerns the present, a Church that does not lose heart, does not barricade itself behind preconceived notions, does not let the world dictate its agenda.

Pope Francis @Pontifex

Sunday, October 1, 2023

The mature prayer of the Christian has two dimensions: liturgical and personal. This prayer is called to fulfil the task of unceasing worship. Jesus Christ teaches us “to pray always and not lose heart” (Lk 18:1; see Lk 11:5-8). The apostle Paul in turn calls us to “pray without ceasing” (1 Thes 5:17). The life of the Christian—beginning from the Holy Mystery of Baptism, when the person is immersed (the literal meaning of the word baptism) in the life of the Most Holy Trinity, chrismated by the Holy Spirit and joined to Christ in Holy Communion—this life becomes a time of prayer, filled with praise, thanksgiving, and glorification of the Creator. Our life is then transformed into a prayerful state, or stance, a constant readiness of the heart. Christians should ceaselessly cultivate this state: “They ‘pray without ceasing’ who join prayer to works that are of obligation, and good works to their prayer … It is only in this way that we can understand the injunction ‘pray without ceasing’ as something that we can carry out.” Saint Basil the Great in his Rules coupled work to sevenfold liturgical prayer in the course of the day, in order thus to consecrate the entire day to the Lord Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 668

_____________

Зріла молитва християнина має два виміри: літургійний і особистий. Ця молитва покликана звершувати невпинне богопочитання. Ісус Христос навчає «молитись завжди й не падати духом» (Лк. 18, 1; пор. 11, 5-8), а святий апостол Павло закликає безнастанно моли[1]тися (пор. 1 Сол. 5, 17). Життя християнина, починаючи від святого таїнства Хрещення, коли людина «занурена» (дослівне значення слова «хрещення») в життя Пресвятої Тройці, миропомазана Святим Духом і з’єднана з Христом у святому Причасті, стає часом молитви хвали, благодарення і прослави Творця, перетворюється у молитовний стан437, тобто постійну готовність серця. Цей стан людина має плекати безнастанно: «Невпинно молиться той, хто поєднує молитву з працею і навпаки. Тільки так можемо сповнити заповідь щодо невпинної молитви». Святий Василій Великий у своїх правилах поєднав працю