CATECHESIS
SUNDAY, FEBRUARY 22, 2026
In Christian worship, the High Priest is Christ himself: “For it is you who offer and you who are offered.” He is the Priest who offers sacrifice and is himself the Sacrifice. In the Church, this offering of Christ becomes visible in liturgical services. There the faithful offer “[themselves] and one another and [their] whole life to Christ.” Through the visible signs of worship people grow in the interior spiritual divine service which Saint Paul called rational worship when he wrote: “I appeal to you therefore, brothers and sisters, by the mercies of God, to present your bodies as a living sacrifice, holy and acceptable to God, which is your spiritual [rational] worship” (Rom 12:1) (in Church Slavonic, slovesnoye sluzheniye, from slovo—logos).
Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 534
У християнському богослужінні Первосвящеником є Сам Христос. Він «Той, Хто приносить і Кого приносять», Він – Священик, який приносить жертву і водночас Сам – Жертва. У Церкві це приношення Христа стає для нас видимим у богослужінні. Вірні в богослужінні приносять Христу Богові «самі себе, і один одного, і все життя»своє. Через зовнішні знаки богопочитання людина розвиває духовне, внутрішнє богослужіння, що його святий апостол Павло назвав «словесною службою»: «Тож благаю вас, брати, на милість Божу, віддати тіла ваші як жертву живу, святу, приємну Богові: богослужбу від вас розумну [церковнослов’янською словесноє служеніє]» (Рм. 12, 1).
Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха
# 534
______________
As we begin our journey through Lent, let us ask the Lord to grant us the gift of true conversion of heart, so that we may better respond to His love for us and share that love with those around us.
“Why should they say among the peoples, ‘Where is their God?’” (Joel 2:17). The prophet Joel’s question is like a goad. It reminds us of considerations from those who look at the people of God from the outside. Lent urges us to change direction, to convert, so that our witness may be more credible.
Pope Leo XIV@Pontifex
SUNDAY, FEBRUARY 15, 2026
The Fall is completed with the expulsion of our first parents from Paradise: “He drove out the man; and at the east of the garden of Eden he placed the cherubim, and a sword flaming and turning to guard the way to the tree of life” (Gn 3:24). As a consequence of the Fall, that is, of the sin of the first parents (original sin), humankind lost Paradise. We cannot return to the tree of life in any other way except by God’s power, and so, we are in need of God’s salvation.
Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 148
Гріхопадіння завершується вигнанням прародичів із раю: «І вигнав Він Адама й поставив від сходу до Едемського саду херувима з полум’яним миготливим мечем, щоб стерегти дорогу до дерева життя» (Бут. 3, 24). Людина внаслідок гріхопадіння прародичів (первородного гріха) втратила рай і не може повернутися до дерева життя інакше, як тільки Божою силою; тому людина потребує Божого спасіння.
Катехизм Христос наша Пасха #148
Praying with Scripture opens the door for an intimate relationship with God who through these sacred writings invites us into conversation with Him. I encourage you to read and contemplate the inspired word of God daily. May the Word of God nourish our hearts and minds and lead us to the fullness of life.
We live surrounded by so many words, but how many of these are empty! At times we even listen to wise words, which do not however affect our ultimate destiny. On the contrary, the Word of God responds to our thirst for meaning, for the truth about our life. It is the only Word that is always new: revealing the mystery of God to us, it is inexhaustible, it never ceases to offer its riches.
Pope Leo XIV@Pontifex
SUNDAY, FEBRUARY 8, 2026
Devotion to the Mother of God spread widely, especially after the miraculous lifting of the Turkish siege of the monastery in Pochaiv. This miracle was attributed to the icon of the Mother of God, today preserved in the church of the Pochaiv monastery. Additional sites of pilgrimage to miraculous Marian icons are: Zarvanytsya, Univ, Hoshiv, Stradch, Zhyrovytsi, Yaroslav, Kholm, Mariapoch, and many others. Particular reliance upon the protection and assistance of the Mother of God has become a devotional tradition among the Ukrainian people.
Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 315
Почитання Богородиці особливо поширилося після чудесного зняття турками облоги Почаєва. Це чудо приписували іконі Богородиці, яка була в храмі місцевого монастиря. Місцями паломництв до чудотворних богородичних ікон є також Зарваниця, Унів, Гошів, Страдч, Жировиці, Ярослав, Холм, Марія-Повч та багато інших. Особливе покладання на опіку й допомогу Богородиці стало традицією українського народу.
Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 315
___________________________
Let us pray together for our brothers and sisters in Ukraine, severely tested by the consequences of renewed attacks against energy infrastructure. I express my gratitude for solidarity initiatives promoted by the Catholic dioceses of Poland and other countries, which help the population endure this period of intense cold.
The proclamation of the Word of God becomes ineffective if it loses contact with reality, with human hopes and sufferings, and if it uses incomprehensible, uncommunicative, or anachronistic language. In every age, the Church is called to propose anew the Word of God in a language capable of taking flesh in history and reaching hearts.
Pope Leo XIV@Pontifex
SUNDAY, FEBRUARY 1, 2026
The fullness of pastoral ministry is given to the bishops. They are heirs to the fullness of the apostolic ministry, that is, to the fullness of the grace of the priesthood. In his eparchy, the bishop is the one who has primary responsibility for teaching the Word of God, leading the People of God, and sanctifying them. The sanctifying ministry particular to a bishop is the ordination of bishops, presbyters, and deacons, the consecration of Holy Chrism, and the consecration of antimensia. Presbyters, appointed by bishops at the head of parish communities, celebrate the divine services and teach and lead the flocks entrusted to them. They celebrate the Mysteries of Baptism, Chrismation, Eucharist, Repentance, Holy Anointing, and Crowning, and also other blessings and consecrations for the needs of the faithful. The deacons are placed by the bishop for liturgical service with the bishop or presbyter, but also for other ministries related to teaching and assisting the People of God in their needs, especially the poor and the sick.
Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 492
Повнота пастирського служіння передана єпископам, які є спадкоємцями повноти апостольського служіння, тобто повноти благодаті священства. У своїй єпархії єпископ є першим відповідальним за навчання Божого Слова, провід Божого народу та його освячення. Особливістю священнодіяння єпископа є рукоположення єпископів, пресвітерів і дияконів, освячення мира та антимінсів. Пресвітери, поставлені єпископом на чолі парафіяльних спільнот, священнодіють, навчають і провадять довірену їм паству. Вони звершують таїнства Хрещення, Миропомазання, Євхаристії, Покаяння, Єлеопомазання таВінчання, а також благословення й освячення на потребу вірних. Диякони поставлені єпископом на літургійне служіння при єпископові та пресвітерові, а також на інші служіння в справах навчання і допомоги в потребах Божого народу, зокрема убогих та недужих.
Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 492
****************
We are all lives on a journey, to whom God continues to inspire His dreams through prophets of yesterday and of today, to free humanity from ancient and new for*ms of slavery, involving young and old, poor and rich, men and women, saints and sinners in the works of His mercy and in the wonders of His justice. The Lord makes no noise, yet His Kingdom sprouts and grows in every corner of the world.
******
Sacred Scripture, which is the inspired Word of God, and Sacred Tradition, the living memory of the Church, are intimately bound together. They form the one Deposit of Faith, which helps us navigate the complexities of life to reach our eternal home in Heaven.
Pope Leo XIV@Pontifex
SUNDAY, JANUARY 25, 2026
Christian communion is realized to the extent that we meet in the Lord Jesus. The more faithful and obedient we are to Him, the more united we are among ourselves. We Christians, then, are all called to pray and work together to reach this goal, which is and remains the work of the Holy Spirit
By contemplating the person of Christ, let us learn to love and act as He shows us, so that we may better serve our brothers and sisters and help them see in us a reflection of the face of God.
Pope Leo XIV@Pontifex
In the Anaphora, we commemorate the salvific work of the Most Holy Trinity: the Father so loved the world that “he gave his only-begotten Son;” the Son, fulfilling the will of the Father, “gave himself for the life of the world,” (emphasis added). He offers us true communion in himself through communion in his Body and Blood: “He took bread … gave it to his holy disciples and apostles, saying: ‘Take, eat’ ... and likewise the chalice: ‘Drink of it, all of you.’ ” The words of Christ “This is my Body; this is my Blood,” pronounced at the Mystical Supper, show that in like manner, at each Divine Liturgy, Christ deigns to feed us with his Body and Blood. Through communion in his Body, Christ invites the Church, his Bride, to become one Body with him. He does so in order that she may enter the same unity with the Father that the Son has: “The glory that you have given me I have given to them, that they may be one even as we are one” ( Jn 17:22).
Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 377
В анафорі ми споминаємо спасительне діло Пресвятої Тройці: Отець так возлюбив світ, що «Сина Свого Єдинородного дав»; Син, виконуючи волю Отця, «сам Себе видав за життя світу». Він дарує нам дійсне причастя в Ньому самому через причастя Його Тіла і Крові: «Прийняв хліб, дав святим своїм ученикам і апостолам кажучи: Прийміть, їжте… Так само й чашу: Пийте з неї всі». Слова Христові: «це – Тіло моє, це – Кров моя», промовлені на Тайній Вечері, вказують на те, що на кожній Божественній Літургії Христос так само нас кормить Своїм Тілом і Кров’ю. Христос запрошує Церкву – свою Невісту – у причасті Його Тіла і Крові стати з Ним одним Тілом, щоб вона ввійшла в ту ж єдність з Отцем, яку має Син: «І славу, що Ти дав мені, Я дав їм, щоб вони були одно так само, як і Ми одно» (Йо. 17, 22).
Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 377
SUNDAY, JANUARY 18, 2026
The Church believes and teaches: There exists a close connection and communication between Holy Tradition and Holy Scripture. For both of them, flowing from the same divine wellspring … tend toward the same end. For Holy Scripture is the word of God inasmuch as it is consigned to writing under the inspiration of the Divine Spirit, while Holy Tradition takes the word of God entrusted by Christ the Lord and the Holy Spirit to the apostles, and hands it on to their successors in its full purity, so that led by the light of the Spirit of truth, they may in proclaiming it preserve this word of God faithfully, explain it, and make it more widely known. On the basis of the Holy Scriptures, the Church establishes the truth of oral Tradition, which in turn interprets and explains the Holy Scriptures. The oral Tradition is expressed through the teachings of the Holy Fathers, especially at ecumenical and local Councils. For this reason, the Church teaches us to receive with faith and to respect both the Holy Scriptures and the oral Tradition.
Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 37
Церква вірує і навчає, що «Святе Передання і Святе Письмо тісно між собою пов’язані та взаємодіють. Обидва, випливаючи з того ж Божого джерела[...], прямують до однієї й тієї ж мети. Бо Святе Письмо є Словом Божим, під натхненням Божого Духа записаним на письмі, а Святе Передання – Слово Боже, Христом Господом і Святим Духом доруче не апостолам, передане в усій повноті їх наступникам, щоб, просвічені Духом істини, вони це Слово своїм проповідуванням вірно зберігали, викладали та поширювали»27. Зa Святим Письмом Церква визначає істинність усного передання, а передання, своєю чергою, пояснює і тлумачить Святе Письмо. Усне передання виражене в ученні Святих Отців, зокрема на вселенських і помісних Соборах. Ось чому Церква навчає приймати з вірою та шанувати як Святе Письмо, так і усне передання.
Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 37
____________
In Ukraine, severe, new attacks aimed at energy infrastructure as the cold weather grows harsher are taking a heavy toll on the civilian population. I pray for those who suffer and renew my appeal for an end to the violence and for renewed efforts to achieve peace.
Pope Leo XIV@Pontifex
SUNDAY, JANUARY 11, 2026
The Rite of Chrismation is performed immediately after Baptism because where there is life, there is breath. Holy Chrism, a fragrant mixture of oils and other aromatic components, symbolizes the richness and diversity of the spiritual gifts which the Holy Spirit grants to the newborn in Christ. Beware of supposing that this oil [i.e., Chrism] is mere ointment. Just as after the invocation of the Holy Spirit the Eucharistic bread is no longer ordinary bread but the Body of Christ, so this holy oil, in conjunction with the invocation, is no longer simple or common oil but becomes the gracious gift of Christ and the Holy Spirit, producing the advent of his divinity (Cyril of Jerusalem, Mystagogical Lectures).
Holy Chrism is consecrated on Holy Thursday by the head of a self-governing Church for use by priests, which evidences the unity of the Church.
Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 428
Чин Миропомазання звершують відразу після Хрещення, бо де життя, там і дихання. Святе Миро – пахуча суміш олії та багатьох ароматичних речовин – символізує багатство й розмаїття духовних дарів, що їх Святий Дух дарує новонародженому в Христі. «Не думайте, що Миро є звичайним миром; як хліб по освяченні не є звичайним хлібом у Євхаристії, а є Тіло Христа, так і святе Миро не є звичайним миром після освячення
– воно стало даром Христа, і завдяки присутності Святого Духа у ньому
є Божа сила» (Кирило Єрусалимський). Священик уживає Миро, яке у Великий Четвер освятив Глава помісної Церкви, що свідчить про єдність Церкви.
Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 428
War is back in vogue and a zeal for war is spreading. The principle established after the Second World War, which prohibited nations from using force to violate the borders of others, has been completely undermined. Peace is no longer sought as a gift and a desirable good in itself. Instead, peace is sought through weapons as a condition for asserting one’s own dominion. This gravely threatens the rule of law, which is the foundation of all peaceful civil coexistence.
Pope Leo XIV@Pontifex
Sunday, January 4, 2026
The solemnity of the family liturgy is particularly evident at the vigil suppers on the eve of Christmas and Theophany, and at the Paschal breakfast. The prayerful service of the family members is seen in the festive greeting and blessings that they exchange. For example, the father
solemnly initiates the vigil supper by distributing the Christmas prosphora to each family member, and then the consecrated Jordan water. At Pascha (Easter), he also distributes a portion of the Paschal egg. The Christmas and Jordan carols, as well as the Easter songs that accompany the festive meal, are a majestic proclamation of the “great deeds of the Lord,” a joining to the ceaseless praise of the angels. Indeed, both common prayer and common meals are Christian family treasures.
Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 662
Урочистість сімейного богослужіння особливо виявляється під час Свят-вечора, Щедрого вечора та пасхального сніданку. Молитовне служіння членів родини виявляється у взаємному вітанні благословенні, яким вони обмінюються, коли батько частує родину різдвяною просфорою, свяченою водою чи пасхальним яйцем. Коляди, щедрівки й воскресні пісні, які супроводжують святкову трапезу, є величним голошенням «великих діл Господніх», приєднанням до ангельської безнастанної хвали. І спільна молитва, і спільна трапеза складають справжні християнські сімейні цінності.
Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 662
________________
It is beautiful to view the coming year as an open journey to be discovered. Indeed, through grace, we can venture forth on this journey with confidence – free and bearers of freedom, forgiven and bringers of forgiveness, trusting in the closeness and goodness of the Lord who accompanies us always.
Pope Leo XIV@Pontifex
Sunday, November 30, 2025
Besides the hierarchical ministry, the Church also established other ministries. The established ranks of these are: candle-bearer, lector or singer (cantor), and subdeacon. These individuals are all called ministers of the Church. Those who have received ordination to a lower order and have attained perfection in that ministry may be ordained into a higher order. Each of the orders is an expression of the variety of gifts of the Holy Spirit for service in the Church.
Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 498
Окрім ієрархічного служіння, церква встановила й інші церковні служіння згідно з установленими чинами: свічконосця, читця-співця (дяка), піддиякона, яких називаємо церковнослужителями. До вищого ієрархічного чину можна висвячувати того, хто вже прийняв посвячення в нижчий чин і вдосконалився в тому служінні. Кожний чин є виявом розмаїття дарів Святого Духа в служінні Церкві.
Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 498
Serving God in the wounds of those who suffer leads us to encounter Him. Living according to the Gospel entails a passion for God and humanity, which teaches us to love heaven and earth with the same intensity.
Pope Leo XIV@Pontifex
SUNDAY, NOVEMBER 23, 2025
The heart is the sanctuary of the human being, where one stands before the face of God. In Holy Scripture, we read about the “thoughts and intentions of the heart” (Heb 4:12), where the heart constitutes the very essence of a person, the “place” where a person assumes responsibility and opens or closes oneself to God’s actions. The heart is also the seat of the will. It makes decisions (see 1 Cor 4:5; 2 Cor 7:9, 8:16), and from it come good and evil intentions (see Mt 15:19; Rom 10:1; Is 57:17), and love of God and neighbor (see Mt 22:37; Mk 12:30-33; Lk 10:27).
Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 748
Серце є тим святилищем людини, де вона стоїть перед Божим обличчям. У Святому Письмі читаємо про «помисли серця», де серце становить саму суть людини, є «місцем», де людина бере на себе відповідальність, відкривається чи замикається перед Божою дією. Серце є також осідком волі. Воно приймає рішення (див. 1 кр. 4, 5; 2 кр. 7, 9; 8, 16); з нього виходять добрі та злі наміри (див. Мт. 15, 19; рм. 10, 1; Іс. 57, 17), любов до Бога і ближнього (див. Мт. 22, 37; Мр. 12, 30-33; Лк. 10, 27).
Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 748
I follow with sorrow the news of attacks that continue to strike numerous Ukrainian cities, including Kyiv. These assaults cause deaths and injuries, among them children, and inflict serious damage on civilian infrastructure, leaving families homeless as the cold sets in. I assure my closeness to the people so harshly tested. We must not grow accustomed to war and destruction! Let us pray together for a just and lasting peace in war-torn Ukraine.
Pope Leo XIV@Pontifex
SUNDAY, NOVEMBER 23, 2025
In the Sermon on the Mount, Christ taught us that during prayer we should “go into our room and shut the door.” The Fathers of the spiritual life frequently offered interpretations of these words. They understood them as an injunction to direct our attention deep within ourselves. This is the interior attention to which Saint Basil the Great refers in his appeal to “Attend to yourself!” The liturgical “Let us be attentive!” continually reminds us of this. The most important reaction to this call is to increase our attention to what is going on within ourselves.
Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 699
“Тиж, коли молишся, увійди у свою кімнату” (Матей 6, 6)
Цю пораду Христос дав під час нагірної проповіді. Отці духовного життя часто тлумачили ці слова, розуміючи їх як скерування уваги вглиб себе. Про внутрішню увагу йдеться в заклику святого Василія Великого «Уважай на себе», до неї нас постійно закликають літургійним «Будьмо уважні» (церковнослов’янською – Воньмім). Наш найперший відгук на такий заклик – це очевидно посилити увагу до того, що відбувається всередині нас.
Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 699
_________________________________________________
Our humanity is best fulfilled when we exist and live together, when we succeed in experiencing authentic, informal bonds with the people around us. If we close in on ourselves, we risk growing sick with loneliness, or even narcissism, which leads us to care for others only out of self-interest.
Pope Leo XIV@Pontifex
Sunday, November 9, 2025
A fruit of a prayerful examination of conscience is the grace to forgive “those who trespass against us,” and to find inner peace. An important part of the examination of conscience is perceiving God’s plan for us within the events of the passing day. When we recognize God’s action in the day’s events and the people we have met, we become capable of accepting all that happened with gratitude and sense God’s nearness in what we experienced. To conclude our examination of conscience before falling asleep, we may say with the psalmist: “I lie down and sleep; I awake again, for the Lord sustains me” (Ps 3:5).
Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 698
Плодом молитви іспиту совісті є благодать пробачення «нашим вину ватцям» і віднайдення внутрішнього миру. Важливим моментом іспиту совісті є побачити в подіях минулого дня Божий Промисел. коли по бачимо в обставинах і людях Божу дію, тоді зможемо прийняти все, що відбулося, з подякою і відчути в пережитому близькість Бога. Завершив ши іспит сумління перед сном, можемо сказати з псалмоспівцем: «Я ліг собі, й заснув, і пробудився, – бо Господь мене зберігає» (Пс. 3, 6).
Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 698
__________
Christians do not call burial places “necropolises”, that is, “cities of the dead”, but “cemeteries”, which literally means “sleeping places”, places where one rests, awaiting the resurrection.
Our Christian faith, founded upon Christ’s Paschal mystery, helps us to experience our memories as hope for the future. This hope for the future brings to life our remembrance and prayer today. It is the hope founded on the Resurrection of Jesus who has conquered death and opened for us the path to the fullness of life.
Pope Leo XIV@Pontifex
************
SUNDAY, OCTOBER 12, 2025
The Jesus Prayer is recited on a prayer cord (the Ukrainian vervytsia comes from the Slavonic verv meaning a cord), which frequently comprises a circle of one hundred knots for a hundredfold repetition of the words, “Lord, Jesus Christ, Son of God, have mercy on me, a sinner.” The Jesus Prayer on the prayer cord begins, as do the Daily Prayers, with the Usual Beginning (Heavenly King, the Thrice-Holy Hymn, Most Holy Trinity, Our Father) up to and including the Creed. After this beginning, we start the first hundred prayers (or century). One may recite a single century, or two or more. Every century concludes with the hymn to the Mother of God, “It is truly right to bless you, O God bearing one.” The subsequent century begins with “Come, let us bow in worship.” However, the number of repetitions is not an aim in itself; it is a means to implant in the heart an awareness of the Saviour’s presence.
Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 694
Відмовляють Ісусову молитву на зробленій зі шнура вервиці (від слов’янського слова «верв», звідки пішло українське вірьовка, мотузка), коло якої містить «сотицю» – сто вузликів для ста повторень слів «Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене, грішного». Ісусова молитва починається, як і Щоденні молитви, «Звичайним по чатком» (церковнослов’янською Начало обичне: царю небесний, трисвяте, Пресвята тройце, Отче наш) аж до Символу віри включно. Після цього переходимо до «сотиці». Повторень молитви може бути як одна сотня, так і дві чи більше. кожну сотицю закінчуємо Богородичною молитвою «достойно є», а кожну наступну починаємо з «Прийдіте, поклонімося». Однак, сама кількість повторень – не самоціль; вона є засобом для вкорінення у серці відчуття присутності Спасителя.
Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 694
________________
This October, as we contemplate with Mary the mysteries of Christ our Savior, let us deepen our prayer for peace, which should become concrete solidarity with people tormented by war. I thank the many children around the world who are praying the holy rosary for this intention.
Pope Leo XIV@Pontifex
SUNDAY, OCTOBER 5, 2025
The Jesus Prayer and Prayer on the Rosary:
There is no other name under heaven given among mortals by which we must be saved. (Acts 4:12) Rejoice, full of grace, the Lord is with you! (see Lk 1:28)
Down through the ages and to our own day our spiritual tradition has transmitted the experience of a profound and yet simple prayer. It consists in a continual repetition of the words, “Lord, Jesus Christ, Son of God, have mercy on me, a sinner.” It is called the Jesus Prayer because of the continual invocation of the name of Jesus Christ. The practice of the Jesus Prayer aims at rooting within us, within our heart, a continual and vivid consciousness of God’s presence. Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 693
Ісусова молитва і молитва на вервиці
Імені немає іншого під небом, що було дане людям, яким ми маємо спастися (Ді. 4, 12)
Радуйся, благодатна, Господь з тобою! (Лк. 1, 28)
Наша духовна традиція через століття донесла до наших днів досвід глибокої і водночас простої молитви, яка полягає в постійному повторюванні слів: «Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене грішного». Через безнастанне взивання імені Ісуса Христа молитву називають Ісусовою. Практика Ісусової молитви має за мету закоренити в нашому нутрі, у нашому серці постійне й живе усвідомлення Божої присутності.
Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 693
_______________
I wish to send my heartfelt appreciation for the good service of all catechists, both men and women, who serve the entire Church spread throughout the world. Thank you for your service to the Church!
Pope Leo XIV@Pontifex
SUNDAY, SEPTEMBER 28, 2025
Because the family has a calling to become a domestic church, the home in which the members of a family live becomes a church consecrated to achieving this vocation. This domestic temple is consecrated after it is built; it is then adorned with holy icons and blessed every year with Jordan water. As the parish church, the home is a place of prayer and the living out of the Holy Mystery of Marriage. Through the grace of the Holy Spirit received in the Holy Mystery of Marriage, the members of the family grow in the awareness of their vocation, in love for God and among themselves. Through their common faith they achieve salvation.
Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 655
З огляду на покликання сім’ї бути домашньою церквою, домівка, в якій живуть члени сім’ї, стає «храмом», посвяченим для здійснення цього покликання. Домашню «храмину» освячують після збудування, прикрашають святими іконами, щороку благословляють йорданською водою. Як і храм, домівка є місцем молитви і здійснення таїнства Подружжя. Благодаттю Святого духа, уділеною в таїнстві Подружжя, члени сім’ї зростають в усвідомленні свого покликання, в любові до Бога та між собою і – завдяки спільній вірі – осягають спасіння.
Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 655
_____________________________________________________________________________
I express my profound closeness to the Palestinian people in Gaza, who continue to live in fear and to survive in unacceptable conditions, forced once again from their own lands. Before Almighty God, who commanded “Thou shalt not kill,” and throughout human history, every person always has an inviolable dignity, to be respected and upheld. I renew my appeal for a ceasefire, the release of hostages, and a negotiated diplomatic solution, in full respect of international humanitarian law. I invite everyone to join my heartfelt prayer that a dawn of peace and justice may soon arise.
We live as if life were never enough. We rush to produce, to prove ourselves, to keep up. But the Gospel teaches us that knowing how to stop is an act of trust that we must learn to perform. Life does not always depend on what we do, but also in knowing how to let go of what we have been able to do.
Pope Leo XIV@Pontifex
SUNDAY, SEPTEMBER 14, 2025
For the celebration of liturgical services, the Church uses several liturgical books: the Gospel Book, the Epistle Book, the Psalter, the Liturgicon, the Horologion, the Octoechos, Menaia, the Lenten and Floral Triodia, the Heirmologion, the Trebnyk (Euchology), and the Typicon. These books contain the rich treasury of the Christian tradition. They accompany the community and each Christian individually in their spiritual growth and progress in the knowledge of God.
Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 648
Для звершення богослужінь церква використовує різні богослужбові книги: Євангеліє, Апостол, Псалтир, Служебник, Часослов, Октоїх, Мінеї, Постову і Квітну тріоді, Ірмологіон, Требник і Типікон. Ці книги, які містять багатий скарб літургійної традиції, супроводжують християнську спільноту і кожного християнина в їхньому духовному зростанні і богопізнанні.
Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха #XXXXXX
_____________
Let us pray together for the children of Ukraine, Gaza, and other regions of the world affected by war. May we entrust children suffering today to the protection of Mary, Queen of Peace.
Pope Leo XIV@Pontifex
Sunday, September 7, 2025
Fulfilling the will of the Father, Jesus Christ—the Lamb of God who takes upon himself the sin of the world (see Jn 1:29)—willingly accepts death on the Cross, and through the Cross conquers death. This is why Friday is the memorial of Christ’s saving crucifixion. The liturgical meaning of Saturday is expressed in the kontakion “O Lord, Maker of nature, the world offers you the godly martyrs as the first-fruits of nature.” In the services of Saturday, the Church embraces the entirety of the history of salvation, rendering praise to all the saints: “Apostles, prophets, martyrs, bishops, venerable and righteous ones, [you] finished the fight well and kept the faith.” On Saturday the Church also prays for the deceased. It does so in the faith and hope that they will find rest with the saints: “To the souls of your servants, O Christ, grant rest among the saints, where there is no pain, no sorrow, no mourning, but only life without end.”
Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 562
Виконуючи волю отця, Ісус Христос – агнець Божий, що бере на Себе гріх світу (пор. Йо. 1, 29), – добровільно приймає смерть на хресті і хрестом перемагає смерть. Тому п’ятниця – це спогад про спаситель не розп’яття Христа. Літургійне значення суботи виражає кондак: «тобі, Господи, творцеві природи, вселенна приносить, як первістки, богоносних мучеників». У богослужіннях суботи церква охоплює всю цілість історії спасіння, величаючи всіх святих: «апостоли, мученики і пророки, святителі, преподобні і праведні, що добре подвиг зверши ли і віру зберегли». У суботу церква молиться також і за усопших з вірою і надією на те, що вони упокояться зі святими: «Зо святими упо кой, Христе, душі слуг твоїх, де немає болізні, ні печалі, ні зітхання, але життя безконечне»
Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 562
_____________
None of us can be self-sufficient. No-one can save themselves. Life is “fulfilled” not when we are strong, but when we learn how to receive.
Jesus’ thirst on the Cross is ours, too. It is the cry of a wounded humanity that seeks living water. If we have the courage to acknowledge it, we discover that even our fragility is a bridge towards heaven. It is precisely in asking–not in possessing–that a way of freedom opens up, because we cease to pretend to be self-sufficient
Pope Leo XIV@Pontifex
Sunday, August 10, 2025
The Mother of God is depicted on icons in a red veil that covers her head and shoulders, a symbol of the divine grace with which God fully gifted her. The veil covers a blue tunic, a symbol of her humanity. On her forehead and shoulders are three gold stars that symbolize her perpetual virginity. She is a “virgin before childbirth, a virgin in childbirth, and remains a virgin after childbirth.”
On icons of the saints, the light of God’s presence is represented by the icon’s gold background and the gold in their garments. Thus is symbolized the grace of God that permeates and fills the entire person. In this way we ascend from contemplation of symbols and signs to contemplation of the persons manifested on the icon. Prayer before an icon is communication with the person depicted on the icon. This is expressed when we make the sign of the Cross in front of an icon, or kiss and cense it.
Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 594 & 595
Богородицю на іконах зображають у червоному мафорії (широкий плат, що вкриває голову та плечі) – символі Божої благодаті, якою Бог сповнив діву Марію. Цей мафорій спадає на синій хітон (довга сорочка) – символ її людськості. На плечах і голові Богородиці зображено три золоті зірки, котрі символізують дівицтво Божої Матері: вона є дівою «до різдва, у різдві і по різдві»
На іконах святих світло Божої присутності передане золотим кольором тла ікони та одягу, що символізує Божу благодать, яка проймає та наповнює всю особу. Таким чином від споглядання символів і знаків ми підносимося до споглядання осіб, явлених в іконі. Молитва перед іконою є спілкуванням з тим, хто на ній зображений, що виявляємо зокрема через знак хреста, кадження та цілування ікони.
Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 594 & 595
In communion with Christ, our peace and hope for the world, we are closer than ever to young people who suffer the most serious evils, which are caused by other human beings. We are with the young people of Gaza, we are with the young people of Ukraine, with those of every land bloodied by the war. My young brothers and sisters, you are the sign that a different world is possible: a world of fraternity and friendship, where conflicts are not resolved with weapons but with dialogue.
Every act of willingness, every gratuitous act, every gesture of forgiveness given in advance, every effort patiently accepted, is a way to create an environment where God can dwell.
Pope Leo XIV@Pontifex
SUNDAY, AUGUST 3, 2025
The prayer in which we invoke the Holy Spirit “upon us and upon these gifts” is called the epiclesis (from the Greek, meaning call upon or call down). The Holy Spirit descends on the gifts so that they may become for us “sobriety of soul, forgiveness of sins, fellowship of the Holy Spirit, fulfilment of the kingdom of heaven.” In the epiclesis, “we implore the merciful God to send forth his Holy Spirit upon the offering to make the bread the Body of Christ and the wine the Blood of Christ. For whatever the Holy Spirit touches is hallowed and changed.” (St. Cyril of Jerusalem, The Mystagogical Lectures).
Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 381
Моління, змістом якого є прикликання Святого духа «на нас і на дари», називаємо епіклезою (з грецької дослівно - кликати до, кликати на). Святий дух сходить на дари, щоб вони були нам «на тверезість душі, на відпущення гріхів, на спільноту зі Святим духом, на повноту царства небесного». В епіклезі «ми закликаємо милосердного Бога, щоб післав духа Свого Святого на дари, що перед нами: щоб Він сотворив хліб тілом Христовим, а вино – кров’ю Христовою, бо все, до чого дух торкається, освячується й перетворюється». (Кирило Єрусалимський, Містагогійні катехизи, 5, 7.)
Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 381
SUNDAY, JULY 27, 2025
Invoking God the Father in the Lord’s Prayer is “a symbol of the personal and real adoption to be bestowed through the gift and grace of the Holy Spirit. In accordance with it… every human particularity [i.e., faculty] is overcome and disclosed by the coming of grace.” In the prayer after the Our Father, the priest prays that the Lord, as the “Physician of our souls and bodies,” grant us his Body and Blood “in accord with each one’s personal need.”
Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 385
Взивання до Бога отця в Господній молитві «є знаком того особового й дійсного усиновлення, яке буде нам дароване через дар і благодать Святого духа i згідно з яким через зшестя благодаті будуть покриті і перетворені усі людські властивості». У молитві після «Отче наш» священик молиться, щоб Господь як «Лікар душ і тілес» своє пречисте тіло і кров «всім нам на добро рівно подав».
Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 385
SUNDAY, JULY 13, 2025
A Christian family’s home is the place where members of the family share with God and among themselves the intimacy of love. The family is a community of love, which Saint Paul often calls the domestic church (see Rom 16:5; 1 Cor 16:19; Col 4:15). In this community, the husband and wife, the parents and children, liturgize: they render worship to God by serving one another. It is in the home that a person obtains his or her principal spiritual inheritance: knowledge of God, and respect for parents, the family hearth, the Church, and the earthly homeland.
Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 654
Помешкання християнської сім’ї є місцем спілкування членів сім’ї в любові з Богом і між собою. Сім’я є спільнотою любові, яку святий апостол Павло часто називає «домашньою церквою» (див. рм. 16, 5; 1 кр. 16, 19; кл. 4, 15). У ній чоловік і жінка, батьки і діти священнодіють, тобто звершують богослужіння в служінні одне одному. З домівки людина виносить головні духовні надбання: знання Бога, пошану до батьків, до батьківського дому, до церкви і своєї Батьківщини.
Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 654
The Lord has entrusted us with the mission to care for creation and to bring it peace and reconciliation. We hear the cry of the earth and the poor, for that cry has reached the heart of God. Our indignation is His indignation; our work is His work
The Lord wishes to do something great in our lives and in the history of humanity, yet there are few who perceive this, pause to receive the gift and then proclaim and share it with others.
Pope Leo XIV@Pontifex
SUNDAY, JUNE 22, 2025
Before the beginning of the Divine Liturgy, the clergy recite the entrance prayers and put on the liturgical vestments. In the prayers before the iconostasis, they pray for the forgiveness of their faults. Aware of their human frailty, they beseech the Lord, by the prayers of the Mother of God, to strengthen them for this service.
Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 346
Перед Божественною Літургією священнослужителі промовляють вхідні молитви й зодягаються в богослужбові ризи. У вхідних молитвах священнослужителі моляться перед іконостасом про прощен ня прогрішень і, усвідомлюючи людську неміч, благають Господа, за ступництвом Пресвятої Богородиці, скріпити їх на цю службу.
Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 346
Peace is not a utopian ideal. Peace is a humble path made up of daily actions, and is woven with patience, courage, listening, and action. Today more than ever, peace requires our vigilant and creative presence.
For God is not immobile and closed in on himself, but activity, communion, a dynamic relationship between the Father, the Son and the Holy Spirit, which opens up to humanity and to the world. This dynamism of God’s inner life gives birth to life.
Pope Leo XIV@Pontifex
**********************
SUNDAY, JUNE 8, 2025
The Holy Spirit inspires each person to recognize their life’s vocation. In fulfilling this vocation, a person achieves happiness. It is the life-creating Spirit that allows a person to overcome the narrow confines of particular life circumstances and reveals to them ever-expanding horizons of existence. That same Spirit stirs in a person the deep and true needs of life: the search for the meaning of life, truth, goodness, and beauty.
Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 712
Святий дух надихає кожну людину пізнавати її життєве покликання. Здійснюючи це покликання, людина осягає щастя. Саме дух жи вотворящий дозволяє людині подолати вузькі межі окремої життєвої ситуації та відкриває їй щораз ширші горизонти буття. Той же дух пробуджує в людині глибокі й справжні життєві потреби: пошук сенсу життя, правди, добра та краси.
Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 712
Even when it seems we are able to do little in life, it is always worthwhile. There is always the possibility to find meaning, because God loves our life
Faith is transmitted in the family together with life, from generation to generation. It is shared like food on the table and the heart’s affections. This makes it a privileged place to encounter Jesus, who loves us and always wants what is good for us.
God wants to give His Kingdom, that is, full, eternal and happy life, to everyone. This is what Jesus does with us: He does not establish rankings; He gives all of Himself to those who open their hearts to Him.
Pope Leo XIV@Pontifex
***********
SUNDAY, MAY 4, 2025
The gifts of the Holy Spirit are the capacity granted to a person to accept God and to be open to communion with him. There are seven such gifts: wisdom, understanding, counsel, fortitude, knowledge, piety, and fear of the Lord. The prophet Isaiah prophesied about these gifts as attributes of the awaited Saviour: “The spirit of the Lord shall rest upon him, the spirit of wisdom and understanding, the spirit of counsel and might, the spirit of knowledge and the fear of the Lord” (Is 11:2).
In their instructions about these gifts, the Holy Fathers developed a teaching on the spiritual senses which a Christian discovers within himself or herself. Just as sight, hearing, and natural intellect allow a person to see, hear, and understand the visible and created world, similarly, the Holy Spirit grants a person the means to perceive and understand the invisible and divine world. Simeon the New Theologian speaks of a spiritual sight that is illumined and becomes active in the light of the Most Holy Trinity, and of other spiritual senses that help us perceive and correctly understand the Word of God, as well as see God in the created world.
Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 719 & 720
Дари Святого духа – це дарована людині здатність приймати Бога та бути відкритою до сопричастя з ним. цих дарів є сім: мудрість, розум, рада, кріпость, знання, побожність і страх Божий. Про ці дари пророк Ісая провіщав як про ознаки очікуваного Спасителя: «дух Господній спочине на ньому, дух мудрості й розуму, дух ради і кріпості, дух знання й страху Господнього» (Іс. 11, 2).
Навчаючи про ці дари, Святі отці розвинули вчення про духовні органи чуттів, які відкриває в собі християнин. Подібно до того, як зір, слух та природний інтелект дозволяють людині бачити, чути й розуміти видимий і сотворений світ, Святий дух дарує людині засоби для сприйняття та розуміння світу невидимого й божественного. Симеон новий Богослов говорить про духовний зір, що просвічується і стає діяльним у світлі Пресвятої тройці, та інші духовні органи, які допомагають сприймати та правильно розуміти Боже Слово й бачити Бога в сотвореному світі.
Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 719 & 720
SUNDAY, APRIL 27, 2025
We approach the Liturgy of the Word not as a simple recollection of Christ’s preaching long ago, but rather as the living Word. Christ continues to preach today, and we not only read this Word but also receive it as nourishment (see Lk 24:13-34). Through the proclaimed and preached Word in the liturgical assembly, Christ himself addresses the whole Church community and every member individually.
Catechism of the UCC: Christ – Our Pascha # 357
Літургію Слова приймаємо не як спогад про Христове проповідування, а як живе Слово, яке Христос і надалі звіщає і яке ми не лише читаємо, а й приймаємо як поживу (див. Лк. 24, 13-34). Він через проголошене й проповідуване слово під час літургійного зібрання Сам звертається до всієї церковної спільноти й до кожного зосібна.
Катехизм УГКЦ – Христос наша Пасха # 357
________________
By his life-giving Death and Resurrection, Christ destroyed the enmity between humankind and God (see Eph 2:14). And he desired that the blessings of the salvific fruits of these actions continue to be available through the Holy Mysteries (Sacraments) to every person—until he comes in glory. That is why Christ establishes the hierarchical priest hood in the Church. He did so at the Mystical Supper, when he gave the command to repeat the memorial of his Death and Resurrection (see Lk 22:19), and then after his Resurrection, when he gave his apostles the gift of the Holy Spirit for the remission of sins (see Jn 20:22-23).
Catechism of the UCC: Ch